Учасники  проекту: районні у місті Києві управління освіти, районні науково-методичні центри, педагоги та особи, зацікавлені у розвитку освіти столиці.

Мета – ознайомлення учасників із методологією тестування. Підвищення професійного рівня педагога в галузі створення тестів й аналізу результатів тестування, методики застосування тестів під час навчального процесу.

Обґрунтування актуальності проекту

Сучасна українська освіта орієнтована на європейський і світовий освітній простір. Відповідно змінюється мета, завдання, ціннісні орієнтири національної загальноосвітньої школи України, а разом з цим трансформуються підходи до навчання й оцінювання результатів навчання. Узято курс на гуманізацію шкільної освіти, формування засобами навчального предмета особистості – найвищої цінності суспільства – з високим інтелектом, моральністю та культурою, яка вміє творчо мислити, ініціативно діяти і здатна сприяти соціально-економічному розвитку країни.

Враховуючи таке спрямування, відбувається переорієнтація пріоритетів у визначенні освітніх ідеалів. Головним стає не репродуктивне засвоєння певного обсягу знань, умінь і навичок, а задоволення запитів учня відповідно до його інтересів, розвитку його інтелектуальних можливостей.

З огляду на те, що столична освіта є складовою національної освітньої системи, модернізація освіти столичного регіону повинна здійснюватися в унісон із загальнодержавною освітньою стратегією реформи галузі та має бути спрямована на підвищення соціального та інтелектуального статусу української столиці, формування високого загальнокультурного фону (Міська цільова програма «Освіта Києва. 2011–2015 рр.).

Підвищенню якості навчально-виховного процесу, його гуманізації сприяють індивідуально орієнтовані технології, що створюють умови для реалізації освітніх можливостей кожного школяра, зокрема й київського.

У працях багатьох вітчизняних педагогів і психологів А.М. Алексюка, Ю.К. Бабанського, Г.О. Балла, С.У. Гончаренка, М.М. Олійникa, Н.М. Розенберга та інших показано, що одним з важливих засобів реалізації таких педагогічних технологій є використання тестів у навчанні. Адже традиційні форми контролю не забезпечують об’єктивності виявлення навчальних результатів учня. Авторами наголошується, що в ході педагогічного процесу тест виконує діагностичну, навчальну, організаційну, виховну функції. Застосування тестового контролю суттєво підвищує мотивацію навчання та зацікавленість учнів. До переваг тестів науковці відносять: можливість кількісно виміряти рівень і структуру знань та складність завдань; об’єктивно оцінити та максимально охопити знання під час тестування; систематично контролювати та здійснювати індивідуальний підхід до навчання кожного учня; ефективно використовувати технологічність тестів (автоматизація процесу навчання й контролю).

Ризиками вважаються відносна складність створення якісного тесту, недостатня забезпеченість технічними засобами навчання та ймовірність вгадування правильної відповіді. Незважаючи на ряд його недоліків, тест є єдиним відомим на цей час інструментом об’єктивного вимірювання результатів педагогічного процесу. Без такого інструменту неможливо ефективно керувати навчальним процесом, і що найважливіше – об’єктивно оцінювати навчальні досягнення учнів. Зараз, коли основний напрям у роботі з учнями переноситься з  прийому «натаскування» на самостійну індивідуальну підготовку кожного з них, стає актуальною й індивідуальна перевірка знань.

Останніми роками в Україні поширюється розуміння того, що для розробки науково-обґрунтованих педагогічних тестів блискучого знання змісту предмета недостатньо. Необхідно володіти методикою, яка включає в себе сукупність методів аналізу змісту і форм завдань, а також науковим підходом до процесу розробки тестів, збору і обробки інформації; потрібні методи розрахунку параметрів завдань, методи експертизи якості тестів і тестових завдань. Тобто потрібно володіти теорією тестових методів, що у філософії називається методологією.

Такі вчені-педагоги та психологи, як А. Анастазі, В.С. Аванесов, Дж. Гласс, У. Древс, К. Інгенкамп, Дж. Кемпбел, П. Клайн, Ф. Коттон, І.Я. Лернер та інші вважають, що для розробки тестів достатньо знання теорії тестів, у той час як для наукової організації усього процесу в цілому доводиться дбати про методологію, яка охоплює, окрім розробки тестових методів, також застосування тестів для різних цілей, інтерпретацію тестових результатів, розробку принципів наукової організації процесу тестування тощо.

Думка науковців підтверджується результатами моніторингових досліджень, проведених Центром протягом останніх років. Аналіз отриманих результатів досліджень дозволив відзначити, що використання таких засобів навчання й контролю, як «власноруч розроблені вчителями тести» жодним чином позитивно не вплинуло, а навіть з деяких предметів знизило рівень навчальних досягнень учнів.

Окреслена проблема зумовила актуальність запровадження системи навчальних семінарів для вчителів з теми «Методологічні основи тестування в загальноосвітніх навчальних закладах».

Напрями, які плануються для розгляду на семінарах:

• Тест як інструмент педагогічної діагностики;
• Особливості розробки предметних тестів;
• Специфіка тестування в початковій школі;
• Методика застосування тестів під час навчального процесу;
• Тест – засіб формування компетентностей учнів.

У рамках семінарів планується організація майстер-класів, що передбачають навчання вчителів розробці специфікації тесту, створенню завдань, формуванню тесту згідно зі специфікацією.

Очікувані результати від реалізації проекту

Запровадження системи навчальних семінарів дасть змогу вчителям столиці навчитися розробляти якісні й надійні тести, ефективно застосовувати їх під час навчального процесу, аналізувати отриману за результатами тестування інформацію з метою коригування процесу навчання; сприятиме підвищенню об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітніх навчальних закладів з предметів як інваріантної, так і варіативної складової навчального плану, підвищенню творчого потенціалу київських педагогів. Стратегічним результатом буде гуманізація процесу навчання; підвищення якості освіти, орієнтація її на світові освітні системи; модернізація столичної системи освіти та її здатність слугувати орієнтиром для інших регіонів України.